Понеділок, 24 вересня 2018

mizhhiryachustperechinsvaljavatjachivvolovetsirshawaberezniyvinogradivrachivberehovomuka4evouzh horod

До уваги читачів Хуст онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 311 гостей та відсутні користувачі

Євробачення-2019 прийматиме Тель-Авів

Пісенний конкурс "Євробачення" в 2019 році відбудеться в Тель-Авіві. Про це повідомляється на офіційному сайті конкурсу, передає УНН.

В Ізраїлі прийняли остаточне рішення щодо міста-господаря наступного "Євробачення". Пісенний конкурс відбудеться в Тель-Авіві.

На проведення конкурсу також претендували Єрусалим та Ейлат.

Окрім того, були визначені дати основних подій конкурсу. Півфінали відбудуться в Тель-Авіві 14 та 16 травня, а фінал - 18 травня.

Як повідомляв УНН, у Лісабоні на арені Altice у фіналі 63-го пісенного конкурсу "Євробачення-2018" перемогла представниця Ізраїлю.

Джерело: УНН

 

12 вересня залу Ужгородського амфітеатру розриватиме запальна суперблондинка Оля Полякова1536083494 1536071359 628 max
Володарка премій M1 Music Awards та найгарніша жінка року за версією журналу “Viva” готова здивувати Вас новим яскравим шоу та запальними хітами. Ви не зможете встояти на місці!
Квитки можна придбати в касі ТЦ “Дастор” та на karabas.com.

https://transkarpatia.net

15609 5b894800d8d0315 вересня в рамках проекту ”Твоя країна Країна fest” у міському парку «Перемога» пройде фестиваль сучасної української музики за участі популярних українських виконавців - Марії Бурмаки та Gypsy Lyre, Фоми та гурту “Мандри”, GrozovSka Band, “Антитіла”.

Про це повідомляє мукачівська міськрада.

"Фестиваль проходить за підтримки Міністерства інформаційної політики України в 7 містах України. Тож щиро запрошуємо послухати якісну українську музику. Початок концертної програми: 18.00 год. Нагадаємо, що в ці дні, з 14 по 16 вересня в Мукачеві, в міському парку «Перемога» проходитиме фестиваль крафтового пива «Варишське пиво»", - зазначають у мерії.

https://www.0312.ua

4500 У неділю в Рахові пройшов ХVІIІ гастрономічний фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя» – найбільше гастрономічне свято краю, яке й цього року втілило кілька рекордів та новацій.

Велелюдна хода в супроводі трембітарів, троїстих музик, кінної групи та вівчарів пройшла від центру міста відновленим після негоди мостом до головної сцени свята в амфітеатрі «Буркут». Тут у присутності кількох тисяч гостей фестивалю Геннадій Москаль відкрив першу бербеницю з молодою бриндзею.

– Я радий вітати всіх вас у прекрасному гуцульському Рахові на єдиному в Україні фестивалі, який присвячений вівчарям і приурочений їхньому поверненню з полонин, – зазначив голова ОДА. – Сьогодні «Гуцульська бриндзя» вже зустрічає своє 18-річчя. Фестиваль, який вважається найкращим на Закарпатті, не проводився тільки один раз – у 2014 році. Скажу, що навіть у ті важкі часи під час проведення Антитерористичної операції, ми не скасовували на Луганщині важливі для людей культурно-мистецькі заходи. Ось чому потужна злива, яка накрила Рахів два тижні тому, не могла бути причиною скасування чи перенесення «Гуцульської бриндзі». Шановні вівчарі, яким присвячене сьогоднішнє свято, хочу побажати, щоб ваша праця, якій багато хто з вас присвятив усе своє життя, була вам у задоволення. Щоб її цінували, і щоб вона приносила гарні прибутки. Щоб традиції вівчарства, які закладені на Рахівщині багато століть тому, ви зберігали і розвивали. А гостям фестивалю щиро бажаю смачної бриндзі й гарного відпочинку!

Голова облдержадміністрації також подякував усім, хто ліквідовував наслідки негоди й готував місто до фестивалю, зокрема, Рахівській райдержадміністрації, Рахівському лісгоспу, Держслужбі з надзвичайних ситуацій, простим рахівчанам.

Цього року до Рахова на фестиваль приїхали тисячі гостей – це і туристи, які відпочивають на Закарпатті, і гості із сусідніх областей та з закордоння. Виробників унікального продукту – овечої бриндзі, яка першою серед українських продуктів претендує на отримання європейської марки географічного зазначення, – приїхало на фестиваль близько п’яти десятків. Вони привезли до Рахова 12 тонн бриндзі.

– Я у захваті від рівня професіоналізму в організації цього свята й ентузіазму учасників, – наголосив під час відкриття свята керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Бен Крістіан Хелл. – Високогірний карпатський сир-бриндзя – це той продукт, що має економічний потенціал і значення для розвитку традиційного ремесла, яке передається з покоління в покоління. Підтримка і популяризація його виробництва – це велика справа!

Цього року на фестивалі вперше провели конкурс на найкращу гуцульську овечу бриндзю за участі французьких, італійських та вітчизняних експертів. На їхній розсуд було представлено 13 зразків: дев’ять молодих цьогорічних сирів і чотири минулорічних витриманих. Перемогу в конкурсі здобули виробники із Лазещини, Чорної Тиси та Рахова. До речі, за словами виробників і продавців, ціни з минулого року на головний продукт фестивалю майже не піднімали. Відтак, вартість кілограму справжньої гуцульської бриндзі коливалася в межах 90-150 гривень.

Культурну програму свята склали експозиції виставок народних умільців краю та яскраве концертне шоу із зірковими гостями – народними артистами України Віктором Павліком і Степаном Ґіґою, заслуженим артистом України Павлом Доскочем та іншими зірками української естради.

Фестиваль «Гуцульська бриндзя» вкотре продемонстрував свою автентику та колоритні традиції гуцулів-полонинників, а Рахівщина – гостинність та природну красу високогірного краю.

https://ua-reporter.com/

4151 У неділю, 19 серпня, на Закарпатті відбувся один із найстаріших фестивалів краю — “На Синевир трембіти кличуть”. Це свято народної музики карпатських верховинців на березі унікального гірського озера Синевир, яке зазвичай завершується концертом із виступом сучасних виконавців, цьогоріч тут “запалював” гурт “ТІК”. Але розпочинають його завжди трембітанням — цим природнім музичним звуком серед Карпатських гір. Власне, цьогоріч трембітарів на Синевирі було мало — тільки п’ятеро. Відтак, ми поспілкувалися зі старими й молодими музикантами, що вміють грати на трембіті, про минуле й майбутнє традиції, яка, очевидно, під загрозою зникнення. Мало молоді грає, погоджуються старі музиканти, що свого часу ще з трембітою за вівцями на полонину ходили. Але традиція не вмре, бо за досвідом до них таки приходять. Навіть дівчата, яким доводиться відмовляти, бо не жіноча то справа - трембітати! Як і де навчитися грати на трембіті, що для цього потрібно і скільки можна заробити — розповіли старі трембітарі кореспондентові Укрінформу.

“ТРЕМБІТАРІ — ТО ФІГЛЯРНІ ЧОЛОВІКИ!”

Перший, із ким розмовляю, Василь Янюк із Богдана, Рахівський район. Йому зараз 68 років, трембітає уже 35-ий рік, навчився цього сам, грав в оркестрі народних гуцульських інструментів, нині найчастіше грає на фестах і якихось культурних оказіях у районі чи області.

- Як так, що на Синевир, який на Міжгірщині, скликати їдуть Рахівські трембітарі?

- Бо мало трембітарів у Карпатах лишилося, бачите, що з Міжгір’я тут троє хлопців, та й нас із Рахова - двоє. Традиція відходить: старі постаріли, вже не годні грати, ну, а молодь потроху вчиться — але дуже мало. Коли якийсь празник — то йдуть грати.

- Трембіта у мене бачите, розкладна (всередині має залізний штир, розкладається на три частини, — ред.), це з клубу, дома маю таку саму.

- Дорогий інструмент?

- 2500 гривень коштує, в Карпатах багато майстрів, що трембіти роблять — їх досить добре розбирають на сувеніри. Ну, та й молодь учиться — їм також треба. Вчаться гри у нас, старших музик.

- Що для цього треба, якими якостями мусиш володіти?

- На трембіті меш грати, якщо зацікавлений. То треба полюбити. А принцип такий, як у гри на трубі: дути. Але треба створювати мелодію.

- Скільки пісень знаєте?

- Дві: “Зачую Коломию” та “Верховино, світку ти наш”.

- Скажіть, а серед тутешніх вівчарів уже зовсім відмерла традиція ходити із трембітами на полонину?

- Ні, не зовсім, є ще старші люди, які ходять із вівцями з трембітами.

- Але ж тепер є мобільні?

- Так, але трембіта є трембіта. На полонині ранком найкраще саме вона будить!

- Жона ци любит вас за то, що на трембіті граєте?

- Жона не любит, бо вона до церкви ходить. Там такого не розуміють. Вона би не хотіла, аби я з оркестром ходив, музикуючи. Краще би коло неї вдома був. Ну, але то дуже люблю, тому не піддаюся.

- Скажіть, а трембітарі - то добрі чоловіки?

- Добрі, паніко, дуже добрі, бо фіглярні.

ТРЕМБІТУ ЗАВЖДИ ЧУЮТЬ, І ЙДУТЬ, КОЛИ ВОНА КЛИЧЕ

Іван Кокіш, 67-річний трембітар із Рахова грає на трембіті з 10 років, навчився в четвертому класі. На фестивалі він — із незвичною металевою трембітою, схожою більше на видовжену трубу.

- Це для зручності придумали, аби вона вдобна була, бо давно колись телефонів не було, а із ґруня (вершина гори, діалектне, - ред.) на ґрунь затрембітав — та й знаєш, що ся робить. Але то треба було за собою носити! Тому й видумали меншу металеву трембіту. Оцьому моєму інструменту уже понад сто років, це ще мого прадіда. Він із нею за вівцями ходив, відтак діду перейшла, батькові, а тепер — мені. Я, як і вони, вівчарив, досі вівці тримаю. Гралисьмо ввечері, коли вівці подоять, - вівчарям до вечері. Зрана, коли треба до отари вставати, гралисьмо всім до роботи. Так колись було, - згадує старий музика.

- Серед вівчарів на полонині того, хто з трембітою, більше поважають, чи не так?

- Но, а як! Але то ще й грати треба уміти. Найбільше коло овець, звісно, використовували, але трембіта — це інструмент, який скликає: до роботи, до вечері на полонині, але й до весілля, до похорону, до гурту... Трембіту завжди чують і завжди слухають: йдуть, коли вона кличе.

- Ви як грати навчилися?

- Я навчився від дядька, батька й діда — у нас в роду три брати, усі троє вміємо на трембітах грати.

- Тільки на металевій граєте?

- Маю й деревляні, але більшість повіддавав до музеїв — в Ужгородський скансен, у Київ, вони старі, розсихаються. Ця на старість мені найліпша, бо легше носити, - іронізує Іван Миколайович.

- А яка краще звучить: дерев'яна чи металева?

- Металева, звісно, бо метал ліпший звук дає. Це давня цинковка, з таких ринви на хати робили.

- Чи багато нині молоді грає?

- Дуже мало. Мої діти жоден не захотів навчитися, а от онук ходить за мною: діду, діду, навчіть. Тішуся з того: як я помру, то най буде наслідник. Смішно ми, бо й онучки просять: дідику, навчіть нас грати. Але хто то видів, аби жони на требміті грали? Їм треба діти родити, а не трембітати! То вони от мають дримбу, най грають, - сміється Іван Миколайович.

- Що відчуваєте, коли граєте?

- Я відчуваю, що м май молодий. Легені у трембітарів, знаєте, сильні мають бути, дихаємо на повні груди! Хоча буває, що й палять трембітарі — і дуже часто.

- Як бачите майбутнє трембіти: загине таки традиція, чи таки й далі в цих горах трембітатимуть?

- Не вмре, ні, не вмре трембіта, бо молодь слабо, але учиться грати на цьому інструменті. Тому трембітарі будуть. Ну, але так, як наші діди грали, уже тут не гратимуть! Я доки живу, буду вчити гри на трембіті. Зараз маю п'ятеро хлопців, що будуть грати, інше — таке... Для цього, насамперед, треба мати добрі легені і губи: маєш ними відчувати інструмент і управляти вміло струменем повітря, який вдихаєш у трембіту. Інакше нічого не вийде. Ну й ще важливо: як не маєте зубів, не будете грати.

- Скільки знаєте мелодій на трембіті?

- “Верховино, світку ти наш”, - починає перелік музика.

- Це програмна річ, я так зрозуміла, її усі трембітарі знають!

- Ні, тільки ті, хто колись в оркестрах грали — я грав при оркестрі Рахівського лісокомбінату. Я з цією мелодію і партійні з'їзди відкривав у Києві, і навіть у Чорнобилі грав.

- А місцеві мелодії, сигнали трембітні, є якийсь їх перелік, набір?

- Коли вівці йдуть із полонини внизу — то одна мелодія, така май сумна, бо вже смереки гудуть під вітром сумно восени, так: “у-у-у-у”, а пташок у лісі вже нема, бо повідлітали, та й трембіта тому сумно грає. А от коли навесні з вівцями йдеш на полонину, в лісі косиці цвітуть, зозулі кукають — то й трембіта веселіє, сміється, а не плаче! Вона задає настрій.

- Ще знаю, що коли помирали раніше люди, на трембіті грали... Теж певно сумну новту (на місцевому діалекті новта — мелодія, - ред.)?

- І зараз так: дають у церкві задзвонити родичі, а ще просять і трембітаря заграти. Часто граю за померлими. І часто кличуть на весілля — грати, як молоді з хати йдуть до шлюбу вінчатися, як із сільради після розпису виходять.

- То виходить, що на трембіті можна і заробити?

- Можна, - лукаво всміхається старий музикант, проте не зізнається, скільки платять за таку роботу. Каже тільки, що скрипалю — не до порівняння більше.

КОЛИ ТРЕМБІТАЄШ У ГОРАХ, ВІДЧУТТЯ - НЕ ПЕРЕДАТИ!

Насамкінець трембітарі знайомлять мене із Василем Сопком. Легіню 28 років, це молодий музика - скрипаль, трембітар. Він, кажуть, не тільки цю традицію дідівську перейняв, вивчив і дає їй далі життя, він місцева зірка: на білбордах зі своєю трембітою по всьому Закарпаттю разом із Віктором Бронюком (цьогорічний хедлайнер фесту “На Синевир трембіти кличуть!”) на фестиваль до Синевира запрошують. Сьогодні Василь, щоправда, без трембіти, бо треба було скрипаля в гурт до троїстих музик. Насамперед при розмові молодий музика Василь Сопко нагадує мені ще один бенефіс місцевих трембітарів: нещодавно, каже, грали для самого Президента на відкритті нового Бескидського тунелю.

- Трембіта - мало того, що символ Карпат, це ще настільки потужний звук, якщо граєш у горах: не передати! - каже молодий трембітар. - Коли гарна погода і вітер дме в потрібному напрямку, ти можеш справді на всі гори передати трембітою — чи то радість, чи то сум. Що в тебе за новина вже сталася — від цього залежить. Я пробував у горах грати, це непередаване відчуття. Щоправда, якщо дощ чи туман, то звук зовсім не йде.

Фестиваль “На Синевир трембіти кличуть” — один із найстаріших на Закарпатті. Вперше його провели у 2002 році. На фестивалі всі охочі могли випробувати себе у грі на трембіті. Міжгірські й рахівські трембітарі з радістю розповідали про ці музичні інструменти й давали практичні поради, як їх опанувати.

Довідково. Трембіта - український народний духовий мундштуковий музичний інструмент. Має вигляд дерев'яної труби без вентилів і клапанів, довжиною від 2,5 до 8 метрів. Діаметр - близько 30 мм, збільшується у розтрубі; у вузький кінець трембіти вставляється дерев'яний, роговий або металевий мундштук (дульце, пищик).

Згідно з давньою гуцульською традицією, трембіту треба виготовляти з громовиці, тобто дерева, в яке влучила блискавка. Вважається, що така трембіта звучить найкраще. Вік дерева повинен бути 120—150 років.

Вважається, що трембіта — це суто гуцульський інструмент. Але відомо, що бойки також користувалися трембітами. Щоправда, бойківська трембіта - «трумбета» - дещо різниться конструкцією від гуцульської.

Тетяна Когутич, Ужгород

 
Интернет-издание 
UA-Reporter.com

wq4ateУ неділю (19.08) на березі озера Синевир відбувся ХІІІ фестиваль «На Синевир трембіти кличуть».

Саме звуки трембіт ознаменували початок грандіозного свята і урочисту ходу до гірського озера. За маршрутом ходи всі могли ознайомитися з композиціями та інсталяціями, якими населені пункти Міжгірщини презентували свій побут, культуру, кухню. Таких колоритних локацій дорогою до озера встановили близько двох десятків.
Синевир гостинно зустрів гостей прекрасною погодою, а частину, зокрема й керівника краю Геннадія Москаля, ще й «підвіз» на бокорі до протилежного берега. Там, на головній сцені свята, почалося урочисте дійство, зірковими гостями якого стали учасники культового гурту «ТІК».
– Міжгірщина – одне з чудес України, а озеро Синевир – місце особливої краси, яке має почесну місію популяризувати самобутні народні таланти, – наголосив у своїй вітальні промові Геннадій Москаль. –  Закарпатці століттями творили свою культуру і славляться унікальною народною творчістю, яку зберегли й пронесли крізь віки. І сьогодні ви маєте змогу доторкнутись до духовних джерел нашого краю, відчути справжнє закарпатське свято. Велика вдячність усім, хто долучився до організації та проведення фестивалю, всім, хто забезпечує, підтримує і звеличує духовне зростання Карпатського краю!»
Під звуки виступів творчих колективів області та запрошених зірок тисячі гостей фестивалю насолоджувалися краєвидами Міжгірщини та знайомилися з місцевими традиціями – як культурними, так і гастрономічними. Вже традиційно свято на Синевирі відзначилося потужною енергетикою та позитивним настроєм. Особливого «вогнику» і заряду додали зірки на сцені.
– Я вже бував на Закарпатті, але на Синевирі вперше, – зазначив фронтмен гурту «ТІК» Віктор Бронюк. –  Надзвичайне місце, куди обов’язково приїду відпочити з сім’єю! І на трембіті робив спроби грати, та поки що успіхами похвалитися не можу. Однак спробую ще, тим більше, що цей інструмент гармоніює з нашим музичним ансамблем…

До слова, всі охочі могли випробувати себе у грі на трембіті. Міжгірські й рахівські трембітарі з радістю розповідали про свої музичні інструменти й давали практичні поради, як їх опанувати. Однак із першого разу виходило лиш у кожного другого.
– В принципі, якщо інструмент зроблений правильно, то навчитися може кожен, – розповів трембітар із 35-річним стажем з Рахова Василь Янюк. – У трембіти є душа, відтак хороша людина знайде з нею спільну мову. Аби лиш легені міцні були й зуби цілі.

Вражала цього року і географія туристів, які завітали на фестиваль до Синевиру. Серед гостей були представники майже всіх областей України, зокрема і з віддалених Донеччини, Харківщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Одещини, а ще мешканці закордоння – Великобританії, Латвії, Білорусі, Польщі і Румунії. Багато туристів зазначали, що вперше відвідали Синевир, але були й такі, що пам’ятають фестиваль із початку 2000-х.
Нагадаємо, що фестиваль «На Синевир трембіти кличуть» був започаткований Геннадієм Москалем у 2001 році і відроджений у 2016-му. Місце проведення свята є досить символічним – як десять тисяч років тому з маленького струмка народилося величне гірське озеро, так і місцеве свято перетворилося на один із наймасштабніших фестивалів області, мета якого – відродження самобутніх традицій Закарпаття і примноження туристичного потенціалу Карпатського високогір’я.

 
 
 
Интернет-издание 
UA-Reporter.com
Loading...

ОСТАННІ НОВИНИ

Пряма трансляція телеканалу "112 Україна"

Останні коментарі

  • buy cialis buy cialis medication cialisvv.com order cialis online cialisvv.com/ (http://cialisvv.com/) ...

    Детальніше...

     
  • cialis prices cialis price walmart cialisvv.com cialis 20mg cialisvv.com/ (http://cialisvv.com/) ...

    Детальніше...

     
  • online cialis cialis tadalafil 40mg cialissv.com tadalafil 5mg reviews cialissv.com/ (http://cialissv.com/) ...

    Детальніше...

     
  • buy cialis online generic for cialis daily 5 mg cialisonla.com buy cialis online no prescription ...

    Детальніше...

     
  • buy cialis online cialis prices mexico cialissv.com cialis prices 5mg cialissv.com/ (http://cialissv.com/) ...

    Детальніше...

     
  • cialis online cialis prices cialissi.com cialis 20 mg price cialissi.com/ (http://cialissi.com/) buy ...

    Детальніше...

     
  • cialis cialis lowest price coupon cialissv.com buy cialis medication cialissv.com/ (http://cialissv.com/) ...

    Детальніше...

     
  • cialis online forum cialis uk cialissy.com cialis online cialissy.com/ (http://cialissy.com/) cialis ...

    Детальніше...

     
  • buy cialis tadalafil 20mg india cialissy.com lilly cialis uk cialissy.com/ (http://cialissy.com/) ...

    Детальніше...

     
  • buy cialis tadalafil 10 mg tablets cialissv.com buy cialis online best price cialissv.com/ ...

    Детальніше...

     
  • buy cialis 10mg generic cialis pills canadian-pharmaorder.com (http://canadian-pharmaorder.com)

    Детальніше...

     
  • cialis cialis 20 mg coupons 2018 cialisvi.com generic cialis at walmart cialisvi.com/ (http://cialisvi.com/) ...

    Детальніше...

     
  • buy viagra online without cheap viagra online 100mg canadian-pharmacyisale.com ...

    Детальніше...

Новини партнерів

Погода, Новости, загрузка...

Ми в соц. мережах

Каталог
сайтів України

український каталог