Четвер, 24 травня 2018

mizhhiryachustperechinsvaljavatjachivvolovetsirshawaberezniyvinogradivrachivberehovomuka4evouzh horod

До уваги читачів Хуст онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

На сайті 628 гостей та відсутні користувачі

Королівське весілля: гуморист описав закарпатські традиції для принца Гаррі та Меган Маркл

Засоби масової інформації кишать новинами на тему королівського весілля. Не оминули увагою цю подію і закарпатські гумористи. Зокрема, Михайло Карпенко дотепно описав весільний день принца:

"Закарпатські весільні традиції дійшли навіть до британських монархів 
"РОЗПОРЯДОК ВЕСІЛЬНОГО ДНЯ ПРИНЦА ГАРРІ ТА МЕГАН МАРКЛ"

04.00 - Наречена Меган не спить, а сидить і чекає парихмахершу Вікторію Паш 
05.00 - принц Гаррі вмісті з дівочками з королевського двора пішли украшати "балонами" весільні машини і ставити номера "братва молодого", "п'яні гості" і "мафия невесты" 
06.00 - у баби молодого Єлізаветти Георгіївної істєріка, бо она переживає ож гостям не буде шо їсти 
07.00 - Тато Чарльз повіз блок палинки в ресторан.
07.15 - Тато Чарльз повіз блок коньяку в ресторан
07.30 - Тато Чарльз повіз блок вина в ресторан 
08.00 - Тато Чарльз поняв, шо МініКупер реально но дуууже мала машина.
09.00 - До нареченої приїжджає фотограф Володимир Твердохліб. Красить золотим флакончиком плаття молодої і фоткає її у ванній 
09.30 - Баба опять реве, бо Твердохліб на фотосесію забрав її корону 
10.00 - Наречений приїжджає на викуп до молодої. Тамада Іван Пилипець заставляє Гаррі іти по сходам і на каждий крок говорити компліменти тьощі. Вкінці вибігає в тюлі переодітий під молоду Елтон Джон і цілує Гаррі 
11.00 - У церкві ніяк не може початися вінчання бо отцю Васілію ниє де припаркувати свою GL-ку, а дідо Філіп находить у молитовнику "п'ятку" Гаррі



13.00 - Поїхали на природу у санаторій. Гаррі накидався з дружбами в беседці, а молоду Твердохліб заставив проглотити голуба і плювати пір'ям 
14.00 - Ресторан. Приїжджають двухповерхові червоні Ікаруси з гостями із села Королево 
14.30 - Гості дарять молодим постєльне більйо, сервіс, букети із конфєт і два пусті конверти 
15.00 - Гурт U2 співає для молодят хіт "Сама п'ю, сама наливаю" 
16.00 - Елтону Джону і його цімбору почали співати: "Гіркая вода! Най ся поцілують два реальних пацана!" 
17.00 - Баба молодого Єлізаветта говорить тост про метелика, якого убили двоє молодят і принесли до мудриця, а той їм уповів ож "Усьо у ваших руках" 
18.00 - Ед Шіран співає свою пісню "PERFECT" для першого танцю молодих 
18.01 - до Ед Шірана підходить п'яний стрий і каже: "Уключи будь добрий шось нормальноє!!! Шось современне!!! Добре, рижий?!" 
19.00 - Дольче і Габанна крадуть туфельку молодої і заставляють дружбу пити з неї Дон Переньйон і їсти виноград з пупка дружки ‍
20.00 - Со словами: "Хотьшо", "Гроші на вітер" і "У мого кума прокурора ліпше було"... гості повертаються із салютів

21.30 - Баба потихи ходить між столами і збирає їду в тазики 
22.00 - П'яні пацани обійнявшись співають молодому пісню "Я начал в жизнь в трущёбах городских..."
22.30 - брат молодого Принц Ульям нажерається і його репутація стає такою ж грязною, як і плаття молодої 
23.00 - Щасливі молодята в номері Наконецто роблять то про шо мріяли цілий день - розбуваються і лягають спати!!!

P.S. - Як колись казав Володимир Ковцун (він же Владзьо): 
Мужики, всі ми там будем

P.S2 - Усі співпадіння з реальними героями - випадкові" 

Євробачення: стали відомі правила голосування для українців

У другому півфіналі музичного конкурсу Євробачення, який пройде завтра Україна не може голосувати за свого представника. Про це повідомляє УНН з посиланням на сайт конкурсу.

Голосувати в другому півфіналі можна за допомогою SMS-повідомлень або в мобільному додатку Eurovision App.

Кількість SMS з одного номера не повинна перевищувати 20-ти.

Лінії для голосування будуть відкриті протягом 15 хвилин після завершення всіх 18-ти виступів.

Щоб проголосувати, надсилайте SMS на номер 7766 з текстом: ХХ, де ХХ – порядковий номер учасника.

Номери для голосування:
01 – Норвегія
02 – Румунія
03 – Сербія
04 – Сан-Марино
05 – Данія
06 – Росія
07 – Молдова
08 – Нідерланди
09 – Австралія
10 – Грузія
11 – Польща
12 – Мальта
13 – Угорщина
14 – Латвія
15 – Швеція
16 – Чорногорія
17 – Словенія
18 – Україна

Тариф за SMS (всі мережі GSM) на території України – 5,00 грн з ПДВ. Додатковий збір до ПФ – 7,5%. Лише для повнолітніх.

Нагадаємо, у португальскому Лісабоні завершився Перший півфінал 63-го міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення-2018”. За результатами голосування до фіналу музичної першості пройшло 10 учасників. 

Стали відомим імена 10 учасників, які за результатами голосування потрапили до грандфіналу музичної першості, який відбудеться 12 травня. Серед них:

Eugent Bushpepa (Албанія) з піснею “Mall”;
Mikolas Josef (Чехія) з піснею “Lie to Me”;
Ieva Zasimauskaitė (Литва) з піснею “When We’re Old”;
Netta (Ізраїль) з піснею “TOY”;
Elina Nechayeva (Естонія) з піснею “La Forza”;
EQUINOX (Болгарія) з піснею “Bones”;
Cesár Sampson (Австрія) з піснею “Nobody But You”;
Saara Aalto (Фінландія) з піснею “Monsters”;
Ryan O’Shaughnessy (Ірландія) з піснею “Together”;
Eleni Foureira (Кіпр) з піснею “Fuego”.

Нагадаємо, другий півфінал Євробачення в Лісабоні відбудеться в четвер, 10 травня, під час якого виступатиме представник України MELOVIN. За нинішніми прогнозами букмекерів, українець вийде у фінал — він наразі на 4-му місці у своєму півфіналі. При цьому представниця Росії Юлія Самойлова у рейтингу букмекерів на 11-му “непрохідному” місці. А фінал пісенного конкурсу, за результатами якого буде обрано переможця, стартує в суботу, 12 травня. 

Як весело гуляють роми, можна було побачити в Ужгороді!Із запізненням на один тиждень в Ужгороді з нагоди святкування Міжнародного дня ромів провели фестиваль музичної культури ромів.

 

Як і щороку, представники ромської спільноти в різнобарвних національних костюмах зібралися у центрі міста, співали пісень та виконували національні танці під супровід музик.

Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (2)

Хода, розпочата на площі Театральній, завершилась на Православній набережній, де запалили свічки й спустили у річку вінки з квітів як символ єднання ромів у всьому світі.

Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (3)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (4)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (5)

Урочиста частина фестивалю відбулася в обласному музичному драматичному театрі.

В переповненому залі обласного музично-драматичного театру ромів вітали очільники обласної та міської влади. Голова ОДА Г.Москаль вдруге одягнув яскраво-червону сорочку, привітав ромів і вручив відзнаки, грамоти і подяки обладміністрації та облради найактивнішим представникам ромських національно-культурних товариств та громадським діячам. Голова громадської ради ромів при Закарпатській ОДА Борис Бучко, зокрема, одержав  найвищу відзнаку обласної державної адміністрації – «За заслуги перед Закарпаттям», депутат Ужгородської міської ради Юрій Мандич – спільну відзнаку ОДА та облради «За розвиток Закарпаття».

Від імені Ужгородської міськради нагороди вручав міський голова Богдан Андріїв.

Опісля на гостей ромського свята чекав яскравий та колоритний концерт.  

Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (6)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (7)
 
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (8)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (9)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (10)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (11)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (12)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (13)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (14)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (15)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (16)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (17)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (18)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (20)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (21)
Закарпатські роми відфестивалили у центрі Ужгорода (ФОТОРЕПОРТАЖ) (22)
Джерело: Ужгород.in
Великдень-2018: що символізують кольори писанок

Перед святом Великодня більшість господинь готують святкові писанки. Деякі розмальовують яйця складним орнаментом, а деякі люблять фарбувати в один колір. Щоб визначитися з тим, які кольори будуть переважати у фарбуванні писанок, важливо знати, що вони символізують.Українські Новини розповіли про значення різних кольорів, що використовуються для прикрашання великодніх писанок.

Найдавніший колір – червоний – має багато значень, символізує добро, радість життя, надію. Червоне яйце означає Воскресіння, жертовність і небесний вогонь, а також пролиту за людей кров Спасителя.

Жовтий є символом небесного світила, тепла, врожаю, зелений – весняного пробудження природи, надії і життя. Блакитний означає небо, повітря, чистоту, здоров'я, а бурий і коричневий – землю і її особливу силу.

У чорного кольору також є багато значень. Чорний колір є символом потойбічного світу, ночі, невідомості і таємничості. Крім того, чорний означає нескінченність життя людини, продовження існування після смерті.

Зелений колір символізує надію, весняне пробудження природи і життя.

Коли на писанках поєднують такі кольори, як білий і чорний, це означає повагу до предків і святість.

Використання безлічі кольорів для розмальовування писанки символізує відкритість і побажання любові, сімейного щастя.

Писанки темних відтінків писали спеціально для проводів. За допомогою них висловлювали повагу до померлих.

q3tПодвір’я дідівської хати нагадує будівельний майданчик, а вітальня – майстерню. Священик Юрій Попович із Великого Бичкова, що в Рахівському районі Закарпаття, молиться … ще й руками, розповідає. Про це пише  Оpinion.

Отець Юрій каже, що він перший священнослужитель у відомій на сьогодні родинній історії: і дідо, і батько були селянами, а до церкви ходили лише як прихожани.

Проте, говорить: якщо маєш прізвище Попович, то, певно, хтось із предків таки служив Богу. Він сам складає молитви не лише в храмі. Будує вже п’яту церкву, віддаючи безумовну перевагу гуцульському стилю, а ще – шиє і вишиває традиційний верхній одяг горян – сердаки й лайбики. Крім того, як чоловік, котрий із дитинства вміє тримати в руках різьбярського ножа, виховав послідовника: син Іван вирізає з карпатського дерева мистецькі гуцульські хрести, що встигли здивувати єпископа та вже прикрашають храми.

Сам отець Юрій мріє вчитися своїм вмілостям далі, а ще – відкрити в рідному селі швейний цех, де встановити кросна для ткацтва. Адже гуцульське декоративно-прикладне мистецтво – це краса й радість, його спосіб розмови з Богом… А будівництво храмів, певно, – місія.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (MjAuMDQuMjAxNy0xNDozMzUxNTI113449)

«Церква є для того, щоби говорити з Богом, – каже священик, – і дуже важливо, аби це спілкування було щирим. Чи відчуваю я особливу радість у момент, коли щойно збудовану церкву освячують чи тут проходить перша служба? Певно, так. Але моє щастя – сама ця робота, від миті, коли починаємо робити фундамент. Любиться мені сюди прийти, ся подивити». Отець Юрій показує нам головний храм свого життя без гордині, але не без втіхи. До всього тут торкнулася його рука: від річкового каменю, який використаний для паркану (плоту, як тут кажуть), і до останньої дошки стін…

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (08-1-768x512)

Церква в присілку Малий Бичків поруч зі старим цвинтарем – взірець гуцульського стилю. «Звідси ж і починається Гуцульщина!» – говорить майстер. Саме такі п’ятизрубні храми, які дуже пасують місцевому ландшафту, будували вмілі діди сьогоднішніх гуцулів. Як найкращі приклади сакрального зодчества, ця церква ззовні виглядає дуже акуратною та компактною, а всередині – просторою, ніби простір жартує із зором. На службі можуть бути присутні до трьохсот людей! «Мені не треба тут мікрофону. І, знаєте, не до душі мені, коли священик говорить до людей отак, через техніку, та і я не народний артист, аби бігати з мікрофоном… А тут я говорю супокійно, і мене люди чують», – каже отець Юрій.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (15-768x512)

Акустика тут така, що кожне слово священика, котрий веде службу, сприймають у найвіддаленішому кутку храму, а молитви вірян, вочевидь, йдуть звідси просто в небо. Адже збудована церква не лише з вірою, але і з любов’ю, зокрема до своєї землі та традицій. Найдосконалішою церквою сучасної роботи на Закарпатті називає цей храм Михайло Сирохман – дослідник і захисник дерев’яних церков. Отець Юрій мріє завершити облаштування подвір’я та звести тут дзвіницю, так само в гуцульському стилі. А поки що зберігає під стріхою старі хрести з цвинтаря: мовляв, православні священики московського патріархату хотіли їх спалити, а натомість встановити хрести свого взірця, і йому, греко-католицькому священику, це стало не до вподоби. Утім, він воліє не говорити про тихий конфлікт між конфесіями в селищі та про те, чому саме греко-католики змушені зводити церкви з нуля (у представників його конфесії чимало храмів просто забрали). Натомість із радістю каже, як саме це робить – складає молитви в бетоні, камінні й дереві…

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (16-1-768x512)

Ця церква на узвишші – його четверта, тут він служить зараз. Ще один храм уже збудований у Бичкові, і п’ятий – вже мурований – у процесі, поруч із його хатою. Дві ж звів у Верхньому Водяному – гірському селі неподалік. І кожне будівництво має свою історію. Від процедури виділення землі, закладання фундаменту та покладення останнього фрагменту покрівлі. Одну з церков побудували в рекордні терміни: залили фундамент, а потім виготовили каркас і, доправивши його на місце, за 8 днів перетворили дерев’яну конструкцію на невеличку, але довершену дерев’яну церківцю. Встигли до великого церковного свята, і коли на освячення приїхав знаменитий закарпатський єпископ Мілан Шашік, то не міг повірити власним очам, адже ще нещодавно лише давав благословіння на побудову нової церкви на Рахівщині.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (14-768x512)

Отець Юрій може довго розповідати, яке саме дерево краще для будівництва храму, як воно має бути оброблено і яка повинна бути покрівля – звісно, із шинґлів (шинґль, або ж ґонт – традиційна дерев’яна дахівка, звична для старовинних церков Карпат)! І що хрестоподібна перекладина під стріхою храму – не лише символ, а й технологічний елемент. Схоже, навички роботи з деревиною – у гуцулів у крові. Утім, отець Юрій вміє працювати і з бетоном, робити кам’яну кладку, знається на конструкціях перекриття й даху тощо. Так само власним оком визначає потрібні розміри і пропорції, ба більше – вносить корективи в архітектурні проекти, аби максимально наблизити вигляд майбутнього храму до традиційного та своїх уявлень про молитву, будовану руками.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (18-1-768x512)

Приклад нового життя традицій, ба навіть певної архаїки гірського краю – і надзвичайні різьблені гуцульські хрести, виконані за музейними взірцями. Це вже робота не отця Юрія, а його молодшого сина Івана, і видно, що батько пишається творами молодшого Поповича. Іван мав у кого піти: отець Юрій – ще й знаний майстер кіотів – спеціальних дерев’яних скринь для святих дарів.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (02-1-768x512)

Гуцульщина як натхнення: тут теж ідеться про рідний край і його особливості: робить кіоти у формі місцевих церков, зокрема виконав копію храму, в якому останню службу перед виїздом за кордон прослужив президент Карпатської України Августин Волошин – це було саме у Великому Бичкові. Ба більше: батько й син вкривають стріху міні-церкви так само, як і справжні храми, – ґонтом, лишень у мікроваріанті.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (09-1-768x512)

Якщо робота з деревом – це традиція горян, а будівництво церков – справа життя, то виготовлення гуцульського одягу в священика – хобі, заняття для відпочинку. Юрій Попович уміє шити й вишивати з дитинства, хоча цьому майбутнього церковника ніхто спеціально не навчав. Розповідає: у хаті завжди пряли, ткали, шили й вишивали. І він малим, коли був сам удома, брався до вовни, до кросен, до швейної машинки й голки. У творчому доробку отця Юрія вишивані ризи, ікони (ця робота, звісно, триває в піст і з молитвою) та кілька плащаниць, які прикрашають збудовані ним же церкви. А зараз уже має цілу колекцію сердаків: здавна гуцули полюбляють цю зручну, теплу й рясно орнаментовану одіж.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (06-1-768x512)

Почалося, звісно, з одного: захотів мати собі таку річ, от і взявся власноруч за взірцем із традиційного, дідівського. «Першого свого сердака я скопіював, а далі – то вже моя власна творчість! Щоправда, недовго я його проносив: пішов на ювілей до іншого священика, то друзі зняли з мене той сердак і йому подарували. Най має радість!», – сміється отець Юрій і показує наступні роботи.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (04-1-768x512)

Сам носить два сердаки: бордового бере для коляди, а чорний вбирає і без нагоди. Зараз майстер віддає перевагу кашеміру, але таки планує взятися і до шкіри (традиційно лайбики – гуцульські жилетки, оздоблені аплікацією та навіть металом – робилися з овечої шкіри та оздоблювалися лисячим хутром). Нині він виготовляє «полегшені» варіанти з тканини, а не валяного сукна, та додає власних барв і технік, вишиває шнурками, додає китиці. Оздоблювальні шви відтворює за фото, як і власне моделі (кроїти теж навчився сам, за взірцями з життя і альбомів).

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (01-1-768x512)

Пізнає символіку вишивки; показує вигадливу квітку, котра йде із «серця» і традиційно прикрашає обидві полочки лайбика: «Оце – символ роду людського, що продовжується, розквітає… А оцей узір зі спіралями – знак Сонця, він також на багатьох гуцульських строях присутній». Разом з тим додає власних елементів. Сьогодні це – едельвейс, легендарна квітка горян. Якщо хлопець приніс едельвейс дівчині, це означає освідчення у вічному коханні. Так само шовкова косиця (так називають рідкісну рослину на Закарпатті) – символ витривалості, мужності та сили життя, адже росте тендітний едельвейс високо в горах на стрімких скелях, ховаючись від людей, і здобути його непросто. Зараз отець Юрій вишиває едельвейс на сердаку, який замовили в Ясіня – знамениту столицю Гуцульської Республіки.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (05-1-768x512)

Власне, традиційними кольорами для гуцульських сердаків залишаються чорний і червоний кольори. Білий – це рідкісний, хіба весільний. А носять сердаки гуцули цілорічно, у три різні способи, залежно від погоди, це зумовлено гірським кліматом: вдягають в два рукави, в один і – наопашки, зав’язавши шнурками з китицями під плечем. Загалом Гуцульщині притаманні яскраві фарби в оздобленні речей. Звичним є поєднання жовтогарячого і зеленого кольорів: «На Косівщині не використовують синій колір, а у нас він є. Мені замовляють і сердаки з елементами кольорів національного прапора – у вишивці і ґитичках (так тут називають китиці – прим. авт.)».

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (13-768x512)

«Багато хто хоче, щоби був червоний колір, у різних відтінках, аби було яскраве, така-от парадна одіж. А от ці орнаменти я складаю сам, дещо побачив на старих сердаках, але переробляю, комбіную зі шнурків та отакої густої вишивки, спробував її відтворити, виходить ось так», – отець Юрій перебирає і показує напівготові речі. «Двох однакових сердаків ніколи не буде, щоби знали! А таку вишивку я побачив в кіно про Карпати! Також дивлюся і в інтернеті…» Священик відзначає збільшення цікавості до народного строю та використання етноелементів в одязі та дуже це схвалює: люди тягнуться до свого, рідного, а це найкраще для душі.

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (12-1-768x512)

Більш яскраві й більш строгі, з рясним оздобленням і прикрашені лише кількома швами… Сьогодні сердаки отця Юрія – улюблений одяг для колядників, на свята та на подарунки. Сміється: якось замовляли для презенту одну річ, а повернулися і спитали, чи зможе пошити сотню… «Що ж, потроху шию…», – говорить майстерний священик. А завершує «показ колекції» шапкою-«рогівкою»: історичний гуцульський головний убір відтворював так само по пам’яті та за фото і довго шукав крій, який би дозволив повторити автентичний вигляд. Утім, сфотографувати не дає, каже: та, яка вдома, не є вдала, то проба, а найкращі вже подаровані, надівані поважними гуцулами в свята…

Закарпатський священик будує дерев’яні храми та шиє сердаки і лайбики (07-1-768x512)

Майстер таки ділиться заповітною мрією: хотілося б організувати в селищі виробництво, цех із пошиття й оздоблення гуцульського одягу. І, звісно, поставити там кросна. Раніше ткацькі верстати були чи не в кожній сільській хаті, а тепер і не пригадає, чи хтось має такі робочі. Але священик, хоч і любить традиції, тяжіє і до нових технологій. Так, у храмі обладнав електричні килимки, ними і опалюється церква. А про кросна мріє … фінські – мовляв, вони більш функціональні та й коштують точно не більше наших, музейних, натомість дають змогу виткати аж 16 видів полотна… Хоче й облаштувати особисту майстерню, адже нині шиття-вишивання сконцентроване в домашній вітальні й додає там робочого безладу. Але от яка справа: через дорогу від хати – цегляні стіни нового, вже мурованого храму. Завершити будівництво й облаштування цієї (вже п’ятої своєї!) церкви отець Юрій планує за два роки й, імовірно, майстерня доти почекає. Адже саме церкви – то його головна молитва. Хоча отцеві Юрію вдається говорити до Бога в різний спосіб: як із хрестом та молитовником, так і з будівельним інструментом, а також із голкою в руках, і щоразу це щиро.

zakarpatpost.net

1520859905 1 94Зйомки фільму «Останній крок» 7 березня успішно завершилися на озері Синевир, що на території національного природного парку «Синевир». Головну роль у трилері зіграв всесвітньо відомий французький актор Жан Рено.

Команда знімальної групи кілька тижнів працювала на озері Синевир, яке розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря і є одним з семи природних чудес України. Для зйомок тут заздалегідь побудували дерев’яний будинок, в якому, згідно зі сценарієм, живе професійний вбивця – герой Жана Рено. Всі зйомки проходили безпосередньо біля озера, серед столітніх смерек. Кілька епізодів відзняли й в урочищі Чорна ріка. Попри сильні лютневі морози, а температура тут падала і до -28 градусів за Цельсієм, кіношникам вдалося зняти заплановане до початку березневих дощів. 

Під час зйомок давати інтерв’ю акторові Жану Рено заборонено контрактом, численних охочих сфотографуватися чи взяти автограф від іменитого гостя охорона ввічливо відводила вбік. Та в останній день перебування на Синевирі Жан Рено влаштував фотосесію. 

Особисто привітав знаменитого гостя директор національного природного парку «Синевир» Микола Дербак. Він подарував Жанові Рено картину із зображенням Синевирського озера та вручив свідоцтво почесного гостя НПП «Синевир». Актор із задоволенням прийняв подарунок, адже в захваті від Карпат, природи національного парку і висловив сподівання, що колись приїде сюди просто відпочити і погуляти гірськими стежками. 

Згідно зі сценарієм, події фільму відбуваються в Канаді. Головний герой, покинувши ремесло кілера, заховався подалі від людей в горах, на березі озера. Та спокій його порушує незнайомка, яка травмувалася на мотосанях. Професійний вбивця вперше рятує життя. Окрім Жана Рено, для якого ця стрічка стане заключною в його кінокар’єрі, у фільмі знімаються канадська акторка Сара Лінд, англійський актор Том Хоппер, американський актор Гарі Дурдан, а також українські актори Ігор Цишкевич, Маргарита Бурковська, Олег Карпенко та інші. На Міжгірщині відзняли ключові екшн-епізоди та натуру, а павільйонні зйомки робитимуть в Києві.

Джерело

Loading...

ОСТАННІ НОВИНИ

Пряма трансляція телеканалу "112 Україна"

Останні коментарі

  • www.szarvasinyaralo.hu/.../ (http://www.szarvasinyaralo.hu/index.php?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=81451) ...

    Детальніше...

     
  • 50.87.95.152/.../ (http://50.87.95.152/index.php?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=554517) ...

    Детальніше...

     
  • fathom.asburyumcmadison.com/.. ./ (http://fathom.asburyumcmadison.com/index.php?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=1613642) ...

    Детальніше...

     
  • www.emeserias.ro/.../ (http://www.emeserias.ro/?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=17506) ...

    Детальніше...

     
  • southweddingdreams.com/.../... (http://southweddingdreams.com/index.php?do=/blog/101863/order-progestogen-25mg-online/) ...

    Детальніше...

     
  • can you take sildenafil and suboxone best place to buy generic viagra online: www.viagrabs.com/ ...

    Детальніше...

     
  • smarthomeuniversity.com/.../ (http://smarthomeuniversity.com/index.php?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=1222741) ...

    Детальніше...

     
  • www.biz-strategy.ae/.../ (http://www.biz-strategy.ae/index.php?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=51292) ...

    Детальніше...

     
  • my.lightworkers.org/.../... (https://my.lightworkers.org/blogs/1659/1112/erasilton-ou-en-commander-acheter-erasilton-sans-danger) ...

    Детальніше...

     
  • www.nekudot.net/.../ (http://www.nekudot.net/?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=8016) ...

    Детальніше...

     
  • support.myyna.com/.../... (http://support.myyna.com/35552/fluconazole-buy-without-rx-buy-fluconazole-150-twice-daily) ...

    Детальніше...

     
  • tennis-motion-connect.com/.../ ... (http://www.tennis-motion-connect.com/blogs/post/8193) ...

    Детальніше...

     
  • www.fidiark.it/.../ (http://www.fidiark.it/index.php?option=com_k2&view=itemlist&task=user&id=205848) ...

    Детальніше...

Новини партнерів

Погода, Новости, загрузка...

Ми в соц. мережах

Каталог
сайтів України

український каталог